- шляхетський
- [шл'ахе/ц'кией]
м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
шляхетський — а, е. Стос. до шляхетства, шляхти. || Належний шляхті, шляхтичам. || Власт. шляхті, шляхтичеві; такий, як у шляхти, шляхтичів … Український тлумачний словник
шляхетський — прикметник … Орфографічний словник української мови
трибунал — шляхетський суд вищої інстанції … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
нереєстровий — а, е. Який опинився поза реєстром. •• Нереєстро/ві козаки/ українські козаки, за якими польський шляхетський уряд не визнавав козацьких прав і привілеїв … Український тлумачний словник
старостинський — а, е. Стос. до староства. •• Старости/нські має/тності іст. у шляхетській Польщі й феодальній Литві та на загарбаних ними українських і білоруських землях – частина державних маєтностей, що їх польсько шляхетський уряд надавав магнатам і шляхті… … Український тлумачний словник
контуш — старопольський пансько шляхетський довгий одяг звідкидами (вильотами); контуші скраяти: дошкулити [X] … Толковый украинский словарь
знатний — (який належить до знаті), аристократичний, високий, родовитий, іменитий, титулований, мостивий; можновладний, вельможний; дворянський, шляхетний, шляхетський (що належить до дворянства, до шляхти) … Словник синонімів української мови